само́тній – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | само́тній | само́тня | само́тнє | само́тні |
родовий | само́тнього | само́тньої | само́тнього | само́тніх |
давальний | само́тньому | само́тній | само́тньому | само́тнім |
знахідний | само́тній, само́тнього | само́тню | само́тнє | само́тні, само́тніх |
орудний | само́тнім | само́тньою | само́тнім | само́тніми |
місцевий | на/у само́тньому, само́тнім | на/у само́тній | на/у само́тньому, само́тнім | на/у само́тніх |