| самоусу́нутися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | самоусу́нутися, самоусу́нутись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | самоусу́ньмося, самоусу́ньмось | |
| 2 особа | самоусу́нься | самоусу́ньтеся, самоусу́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | самоусу́нуся, самоусу́нусь | самоусу́немося, самоусу́немось, самоусу́немся |
| 2 особа | самоусу́нешся | самоусу́нетеся, самоусу́нетесь |
| 3 особа | самоусу́неться | самоусу́нуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | самоусу́нувся, самоусу́нувсь | самоусу́нулися, самоусу́нулись |
| жін.р. | самоусу́нулася, самоусу́нулась | |
| сер.р. | самоусу́нулося, самоусу́нулось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| самоусу́нувшись | ||