| самі́тни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самі́тни́й | самі́тна́ | самі́тне́ | самі́тні́ |
| родовий | самі́тно́го | самі́тно́ї | самі́тно́го | самі́тни́х |
| давальний | самі́тно́му | самі́тні́й | самі́тно́му | самі́тни́м |
| знахідний | самі́тни́й, самі́тно́го | самі́тну́ | самі́тне́ | самі́тні́, самі́тни́х |
| орудний | самі́тни́м | самі́тно́ю | самі́тни́м | самі́тни́ми |
| місцевий | на/у самі́тно́му, самі́тні́м | на/у самі́тні́й | на/у самі́тно́му, самі́тні́м | на/у самі́тни́х |