санепідеміологі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | санепідеміологі́чний | санепідеміологі́чна | санепідеміологі́чне | санепідеміологі́чні |
родовий | санепідеміологі́чного | санепідеміологі́чної | санепідеміологі́чного | санепідеміологі́чних |
давальний | санепідеміологі́чному | санепідеміологі́чній | санепідеміологі́чному | санепідеміологі́чним |
знахідний | санепідеміологі́чний | санепідеміологі́чну | санепідеміологі́чне | санепідеміологі́чні |
орудний | санепідеміологі́чним | санепідеміологі́чною | санепідеміологі́чним | санепідеміологі́чними |
місцевий | на/у санепідеміологі́чному, санепідеміологі́чнім | на/у санепідеміологі́чній | на/у санепідеміологі́чному, санепідеміологі́чнім | на/у санепідеміологі́чних |