своєко́штник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | своєко́штник | своєко́штники |
родовий | своєко́штника | своєко́штників |
давальний | своєко́штникові, своєко́штнику | своєко́штникам |
знахідний | своєко́штника | своєко́штників |
орудний | своєко́штником | своєко́штниками |
місцевий | на/у своєко́штникові, своєко́штнику | на/у своєко́штниках |
кличний | своєко́штнику | своєко́штники |
[рідко] |