| своєу́м – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (той, хто діє на власний розсуд) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | своєу́м | своєу́ми |
| родовий | своєу́ма | своєу́мів |
| давальний | своєу́мові, своєу́му | своєу́мам |
| знахідний | своєу́ма | своєу́мів |
| орудний | своєу́мом | своєу́мами |
| місцевий | на/у своєу́мові, своєу́мі | на/у своєу́мах |
| кличний | своєу́ме | своєу́ми |
| [розм.] |