святи́тельський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | святи́тельський | святи́тельська | святи́тельське | святи́тельські |
родовий | святи́тельського | святи́тельської | святи́тельського | святи́тельських |
давальний | святи́тельському | святи́тельській | святи́тельському | святи́тельським |
знахідний | святи́тельський, святи́тельського | святи́тельську | святи́тельське | святи́тельські, святи́тельських |
орудний | святи́тельським | святи́тельською | святи́тельським | святи́тельськими |
місцевий | на/у святи́тельському, святи́тельськім | на/у святи́тельській | на/у святи́тельському, святи́тельськім | на/у святи́тельських |
[церк.] |