| свіжови́бритий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | свіжови́бритий | свіжови́брита | свіжови́брите | свіжови́бриті |
| родовий | свіжови́бритого | свіжови́бритої | свіжови́бритого | свіжови́бритих |
| давальний | свіжови́бритому | свіжови́бритій | свіжови́бритому | свіжови́бритим |
| знахідний | свіжови́бритий, свіжови́бритого | свіжови́бриту | свіжови́брите | свіжови́бриті, свіжови́бритих |
| орудний | свіжови́бритим | свіжови́бритою | свіжови́бритим | свіжови́бритими |
| місцевий | на/у свіжови́бритому, свіжови́бритім | на/у свіжови́бритій | на/у свіжови́бритому, свіжови́бритім | на/у свіжови́бритих |