свіжови́доєний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | свіжови́доєний | свіжови́доєна | свіжови́доєне | свіжови́доєні |
родовий | свіжови́доєного | свіжови́доєної | свіжови́доєного | свіжови́доєних |
давальний | свіжови́доєному | свіжови́доєній | свіжови́доєному | свіжови́доєним |
знахідний | свіжови́доєний, свіжови́доєного | свіжови́доєну | свіжови́доєне | свіжови́доєні, свіжови́доєних |
орудний | свіжови́доєним | свіжови́доєною | свіжови́доєним | свіжови́доєними |
місцевий | на/у свіжови́доєному, свіжови́доєнім | на/у свіжови́доєній | на/у свіжови́доєному, свіжови́доєнім | на/у свіжови́доєних |