| свіжотинько́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | свіжотинько́ваний | свіжотинько́вана | свіжотинько́ване | свіжотинько́вані |
| родовий | свіжотинько́ваного | свіжотинько́ваної | свіжотинько́ваного | свіжотинько́ваних |
| давальний | свіжотинько́ваному | свіжотинько́ваній | свіжотинько́ваному | свіжотинько́ваним |
| знахідний | свіжотинько́ваний, свіжотинько́ваного | свіжотинько́вану | свіжотинько́ване | свіжотинько́вані, свіжотинько́ваних |
| орудний | свіжотинько́ваним | свіжотинько́ваною | свіжотинько́ваним | свіжотинько́ваними |
| місцевий | на/у свіжотинько́ваному, свіжотинько́ванім | на/у свіжотинько́ваній | на/у свіжотинько́ваному, свіжотинько́ванім | на/у свіжотинько́ваних |