світи́льничний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | світи́льничний | світи́льнична | світи́льничне | світи́льничні |
родовий | світи́льничного | світи́льничної | світи́льничного | світи́льничних |
давальний | світи́льничному | світи́льничній | світи́льничному | світи́льничним |
знахідний | світи́льничний, світи́льничного | світи́льничну | світи́льничне | світи́льничні, світи́льничних |
орудний | світи́льничним | світи́льничною | світи́льничним | світи́льничними |
місцевий | на/у світи́льничному, світи́льничнім | на/у світи́льничній | на/у світи́льничному, світи́льничнім | на/у світи́льничних |