| світи́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | світи́тися, світи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | світі́мося, світі́мось, світі́мся | |
| 2 особа | світи́ся, світи́сь | світі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | світи́тимуся, світи́тимусь | світи́тимемося, світи́тимемось, світи́тимемся |
| 2 особа | світи́тимешся | світи́тиметеся, світи́тиметесь |
| 3 особа | світи́тиметься | світи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | свічу́ся, свічу́сь | сві́тимося, сві́тимось, сві́тимося |
| 2 особа | сві́тишся | сві́титеся, сві́титесь |
| 3 особа | сві́титься | сві́тяться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| сві́тячись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | світи́вся, світи́всь | світи́лися, світи́лись |
| жін. р. | світи́лася, світи́лась | |
| сер. р. | світи́лося, світи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| світи́вшись | ||