світлоли́ций – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | світлоли́ций | світлоли́ця | світлоли́це | світлоли́ці |
родовий | світлоли́цього | світлоли́цьої | світлоли́цього | світлоли́цих |
давальний | світлоли́цьому | світлоли́цій | світлоли́цьому | світлоли́цим |
знахідний | світлоли́цього, світлоли́ций | світлоли́цю | світлоли́це | світлоли́цих, світлоли́ці |
орудний | світлоли́цим | світлоли́цьою | світлоли́цим | світлоли́цими |
місцевий | на/у світлоли́цьому, світлоли́цім | на/у світлоли́цій | на/у світлоли́цьому, світлоли́цім | на/у світлоли́цих |