світлочу́бий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | світлочу́бий | світлочу́ба | світлочу́бе | світлочу́бі |
родовий | світлочу́бого | світлочу́бої | світлочу́бого | світлочу́бих |
давальний | світлочу́бому | світлочу́бій | світлочу́бому | світлочу́бим |
знахідний | світлочу́бого, світлочу́бий | світлочу́бу | світлочу́бе | світлочу́бих, світлочу́бі |
орудний | світлочу́бим | світлочу́бою | світлочу́бим | світлочу́бими |
місцевий | на/у світлочу́бому, світлочу́бім | на/у світлочу́бій | на/у світлочу́бому, світлочу́бім | на/у світлочу́бих |