світобудо́вчий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | світобудо́вчий | світобудо́вча | світобудо́вче | світобудо́вчі |
родовий | світобудо́вчого | світобудо́вчої | світобудо́вчого | світобудо́вчих |
давальний | світобудо́вчому | світобудо́вчій | світобудо́вчому | світобудо́вчим |
знахідний | світобудо́вчий | світобудо́вчу | світобудо́вче | світобудо́вчі |
орудний | світобудо́вчим | світобудо́вчою | світобудо́вчим | світобудо́вчими |
місцевий | на/у світобудо́вчому, світобудо́вчім | на/у світобудо́вчій | на/у світобудо́вчому, світобудо́вчім | на/у світобудо́вчих |