сен-симоні́стський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сен-симоні́стський | сен-симоні́стська | сен-симоні́стське | сен-симоні́стські |
родовий | сен-симоні́стського | сен-симоні́стської | сен-симоні́стського | сен-симоні́стських |
давальний | сен-симоні́стському | сен-симоні́стській | сен-симоні́стському | сен-симоні́стським |
знахідний | сен-симоні́стський, сен-симоні́стського | сен-симоні́стську | сен-симоні́стське | сен-симоні́стські, сен-симоні́стських |
орудний | сен-симоні́стським | сен-симоні́стською | сен-симоні́стським | сен-симоні́стськими |
місцевий | на/у сен-симоні́стському, сен-симоні́стськім | на/у сен-симоні́стській | на/у сен-симоні́стському, сен-симоні́стськім | на/у сен-симоні́стських |