| | |
| синхронізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | синхронізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | синхронізу́ймо |
| 2 особа | синхронізу́й | синхронізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | синхронізува́тиму | синхронізува́тимемо, синхронізува́тимем |
| 2 особа | синхронізува́тимеш | синхронізува́тимете |
| 3 особа | синхронізува́тиме | синхронізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | синхронізу́ю | синхронізу́ємо, синхронізу́єм |
| 2 особа | синхронізу́єш | синхронізу́єте |
| 3 особа | синхронізу́є | синхронізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| синхронізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | синхронізува́в | синхронізува́ли |
| жін. р. | синхронізува́ла |
| сер. р. | синхронізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| синхронізо́ваний |
| Безособова форма |
| синхронізо́вано |
| Дієприслівник |
| синхронізува́вши |