| | |
| скандзю́битися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | скандзю́битися, скандзю́битись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | скандзю́бмося, скандзю́бмось |
| 2 особа | скандзю́бся | скандзю́бтеся, скандзю́бтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | скандзю́блюся, скандзю́блюсь | скандзю́бимося, скандзю́бимось, скандзю́бимся |
| 2 особа | скандзю́бишся | скандзю́битеся, скандзю́битесь |
| 3 особа | скандзю́биться | скандзю́бляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | скандзю́бився, скандзю́бивсь | скандзю́билися, скандзю́бились |
| жін.р. | скандзю́билася, скандзю́билась |
| сер.р. | скандзю́билося, скандзю́билось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| скандзю́бившись |
