ско́вуваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ско́вуваний | ско́вувана | ско́вуване | ско́вувані |
родовий | ско́вуваного | ско́вуваної | ско́вуваного | ско́вуваних |
давальний | ско́вуваному | ско́вуваній | ско́вуваному | ско́вуваним |
знахідний | ско́вуваний, ско́вуваного | ско́вувану | ско́вуване | ско́вувані, ско́вуваних |
орудний | ско́вуваним | ско́вуваною | ско́вуваним | ско́вуваними |
місцевий | на/у ско́вуваному, ско́вуванім | на/у ско́вуваній | на/у ско́вуваному, ско́вуванім | на/у ско́вуваних |