| | |
| сколоти́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сколоти́тися, сколоти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сколоті́мося, сколоті́мось, сколоті́мся |
| 2 особа | сколоти́ся, сколоти́сь | сколоті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сколочу́ся, сколочу́сь | сколо́тимося, сколо́тимось, сколо́тимся |
| 2 особа | сколо́тишся | сколо́титеся, сколо́титесь |
| 3 особа | сколо́титься | сколо́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | сколоти́вся, сколоти́всь | сколоти́лися, сколоти́лись |
| жін.р. | сколоти́лася, сколоти́лась |
| сер.р. | сколоти́лося, сколоти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сколоти́вшись |
