сколо́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | сколо́чувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | сколо́чуймо | |
2 особа | сколо́чуй | сколо́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | сколо́чуватиму | сколо́чуватимемо, сколо́чуватимем |
2 особа | сколо́чуватимеш | сколо́чуватимете |
3 особа | сколо́чуватиме | сколо́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | сколо́чую | сколо́чуємо, сколо́чуєм |
2 особа | сколо́чуєш | сколо́чуєте |
3 особа | сколо́чує | сколо́чують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
сколо́чуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | сколо́чував | сколо́чували |
жін. р. | сколо́чувала | |
сер. р. | сколо́чувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
сколо́чувавши |