| сконсолідува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | сконсолідува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сконсоліду́ймо | |
| 2 особа | сконсоліду́й | сконсоліду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сконсоліду́ю | сконсоліду́ємо, сконсоліду́єм |
| 2 особа | сконсоліду́єш | сконсоліду́єте |
| 3 особа | сконсоліду́є | сконсоліду́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | сконсолідува́в | сконсолідува́ли |
| жін.р. | сконсолідува́ла | |
| сер.р. | сконсолідува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| сконсолідо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| сконсолідо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| сконсолідува́вши | ||