| сконстато́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сконстато́ваний | сконстато́вана | сконстато́ване | сконстато́вані |
| родовий | сконстато́ваного | сконстато́ваної | сконстато́ваного | сконстато́ваних |
| давальний | сконстато́ваному | сконстато́ваній | сконстато́ваному | сконстато́ваним |
| знахідний | сконстато́ваний, сконстато́ваного | сконстато́вану | сконстато́ване | сконстато́вані, сконстато́ваних |
| орудний | сконстато́ваним | сконстато́ваною | сконстато́ваним | сконстато́ваними |
| місцевий | на/у сконстато́ваному, сконстато́ванім | на/у сконстато́ваній | на/у сконстато́ваному, сконстато́ванім | на/у сконстато́ваних |