сконфу́зитися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | сконфу́зитися, сконфу́зитись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | сконфу́зьмося, сконфу́зьмось | |
2 особа | сконфу́зься | сконфу́зьтеся, сконфу́зьтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | сконфу́жуся, сконфу́жусь | сконфу́зимося, сконфу́зимось, сконфу́зимся |
2 особа | сконфу́зишся | сконфу́зитеся, сконфу́зитесь |
3 особа | сконфу́зиться | сконфу́зяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | сконфу́зився, сконфу́зивсь | сконфу́зилися, сконфу́зились |
жін.р. | сконфу́зилася, сконфу́зилась | |
сер.р. | сконфу́зилося, сконфу́зилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
сконфу́зившись |