| слушні́ший – прикметник, найвищий ступінь | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | слушні́ший | слушні́ша | слушні́ше | слушні́ші |
| родовий | слушні́шого | слушні́шої | слушні́шого | слушні́ших |
| давальний | слушні́шому | слушні́шій | слушні́шому | слушні́шим |
| знахідний | слушні́ший | слушні́шу | слушні́ше | слушні́ші |
| орудний | слушні́шим | слушні́шою | слушні́шим | слушні́шими |
| місцевий | на/у слушні́шому, слушні́шім | на/у слушні́шій | на/у слушні́шому, слушні́шім | на/у слушні́ших |