| собра́т – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | собра́т | собрати́ |
| родовий | собра́та | собраті́в |
| давальний | собра́тові, собра́ту | собрата́м |
| знахідний | собра́та | собраті́в |
| орудний | собра́том | собрата́ми |
| місцевий | на/у собра́тові, собра́ті | на/у собрата́х |
| кличний | собра́те | собрати́ |
| * Але: два, три, чотири собра”ги |