| | |
| сові́тувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сові́тувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сові́туймо |
| 2 особа | сові́туй | сові́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сові́туватиму | сові́туватимемо, сові́туватимем |
| 2 особа | сові́туватимеш | сові́туватимете |
| 3 особа | сові́туватиме | сові́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сові́тую | сові́туємо, сові́туєм |
| 2 особа | сові́туєш | сові́туєте |
| 3 особа | сові́тує | сові́тують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сові́туючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сові́тував | сові́тували |
| жін. р. | сові́тувала |
| сер. р. | сові́тувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сові́тувавши |
