| споро́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (відокремити щось нашите) | ||
| Інфінітив | споро́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | спорі́мо, спорі́м | |
| 2 особа | спори́ | спорі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спорю́ | спо́ремо, спо́рем |
| 2 особа | спо́реш | спо́рете |
| 3 особа | спо́ре | спо́рють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | споро́в | споро́ли |
| жін.р. | споро́ла | |
| сер.р. | споро́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| спо́ротий | ||
| Безособова форма | ||
| спо́рото | ||
| Дієприслівник | ||
| споро́вши | ||