| спузи́ритися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | спузи́ритися, спузи́ритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | спузи́риться | спузи́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | спузи́рився, спузи́ривсь | спузи́рилися, спузи́рились |
| жін.р. | спузи́рилася, спузи́рилась | |
| сер.р. | спузи́рилося, спузи́рилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| спузи́рившись | ||