| | |
| спу́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | спу́чуватися, спу́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | спу́чуймося, спу́чуймось |
| 2 особа | спу́чуйся, спу́чуйсь | спу́чуйтеся, спу́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спу́чуватимуся, спу́чуватимусь | спу́чуватимемося, спу́чуватимемось, спу́чуватимемся |
| 2 особа | спу́чуватимешся | спу́чуватиметеся, спу́чуватиметесь |
| 3 особа | спу́чуватиметься | спу́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спу́чуюся, спу́чуюсь | спу́чуємося, спу́чуємось, спу́чуємся |
| 2 особа | спу́чуєшся | спу́чуєтеся, спу́чуєтесь |
| 3 особа | спу́чується | спу́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| спу́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | спу́чувався, спу́чувавсь | спу́чувалися, спу́чувались |
| жін. р. | спу́чувалася, спу́чувалась |
| сер. р. | спу́чувалося, спу́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| спу́чувавшись |
