| спілчли́вий – прикметник | ||||
| (товариський) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | спілчли́вий | спілчли́ва | спілчли́ве | спілчли́ві |
| родовий | спілчли́вого | спілчли́вої | спілчли́вого | спілчли́вих |
| давальний | спілчли́вому | спілчли́вій | спілчли́вому | спілчли́вим |
| знахідний | спілчли́вий | спілчли́ву | спілчли́ве | спілчли́ві |
| орудний | спілчли́вим | спілчли́вою | спілчли́вим | спілчли́вими |
| місцевий | на/у спілчли́вому, спілчли́вім | на/у спілчли́вій | на/у спілчли́вому, спілчли́вім | на/у спілчли́вих |
| [діал.] | ||||