| стабілі́н – іменник чоловічого роду | ||
| (органічна сполука) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | стабілі́н | |
| родовий | стабілі́ну | |
| давальний | стабілі́ну, стабілі́нові | |
| знахідний | стабілі́н | |
| орудний | стабілі́ном | |
| місцевий | на/у стабілі́ні, по стабілі́ну | |
| кличний | стабілі́не* |