| | |
| ста́рі́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ста́рі́тися, ста́рі́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ста́рі́ймося, ста́рі́ймось |
| 2 особа | ста́рі́йся, ста́рі́йсь | ста́рі́йтеся, ста́рі́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ста́рі́тимуся, ста́рі́тимусь | ста́рі́тимемося, ста́рі́тимемось, ста́рі́тимемся |
| 2 особа | ста́рі́тимешся | ста́рі́тиметеся, ста́рі́тиметесь |
| 3 особа | ста́рі́тиметься | ста́рі́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ста́рі́юся, ста́рі́юсь | ста́рі́ємося, ста́рі́ємось, ста́рі́ємся |
| 2 особа | ста́рі́єшся | ста́рі́єтеся, ста́рі́єтесь |
| 3 особа | ста́рі́ється | ста́рі́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ста́рі́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ста́рі́вся, ста́рі́всь | ста́рі́лися, ста́рі́лись |
| жін. р. | ста́рі́лася, ста́рі́лась |
| сер. р. | ста́рі́лося, ста́рі́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ста́рі́вшись |
