стида́тися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | стида́тися, стида́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | стида́ймося, стида́ймось | |
2 особа | стида́йся, стида́йсь | стида́йтеся, стида́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | стида́тимуся, стида́тимусь | стида́тимемося, стида́тимемось, стида́тимемся |
2 особа | стида́тимешся | стида́тиметеся, стида́тиметесь |
3 особа | стида́тиметься | стида́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | стида́юся, стида́юсь | стида́ємося, стида́ємось, стида́ємся |
2 особа | стида́єшся | стида́єтеся, стида́єтесь |
3 особа | стида́ється | стида́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
стида́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | стида́вся, стида́всь | стида́лися, стида́лись |
жін. р. | стида́лася, стида́лась | |
сер. р. | стида́лося, стида́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
стида́вшись |