сти́чень – іменник чоловічого роду | ||
(січень) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | сти́чень | сти́чні |
родовий | сти́чня | сти́чнів |
давальний | сти́чню, сти́чневі | сти́чням |
знахідний | сти́чень | сти́чні |
орудний | сти́чнем | сти́чнями |
місцевий | на/у сти́чні, сти́чню | на/у сти́чнях |
кличний | сти́чню | сти́чні |
[рідко] |