стовбняко́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | стовбняко́вий | стовбняко́ва | стовбняко́ве | стовбняко́ві |
родовий | стовбняко́вого | стовбняко́вої | стовбняко́вого | стовбняко́вих |
давальний | стовбняко́вому | стовбняко́вій | стовбняко́вому | стовбняко́вим |
знахідний | стовбняко́вий | стовбняко́ву | стовбняко́ве | стовбняко́ві |
орудний | стовбняко́вим | стовбняко́вою | стовбняко́вим | стовбняко́вими |
місцевий | на/у стовбняко́вому, стовбняко́вім | на/у стовбняко́вій | на/у стовбняко́вому, стовбняко́вім | на/у стовбняко́вих |