стовбурі́ння – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | стовбурі́ння | |
родовий | стовбурі́ння | |
давальний | стовбурі́нню | |
знахідний | стовбурі́ння | |
орудний | стовбурі́нням | |
місцевий | на/у стовбурі́нні, стовбурі́нню | |
кличний | стовбурі́ння* |