столи́кий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | столи́кий | столи́ка | столи́ке | столи́кі |
родовий | столи́кого | столи́кої | столи́кого | столи́ких |
давальний | столи́кому | столи́кій | столи́кому | столи́ким |
знахідний | столи́кого, столи́кий | столи́ку | столи́ке | столи́ких, столи́кі |
орудний | столи́ким | столи́кою | столи́ким | столи́кими |
місцевий | на/у столи́кому, столи́кім | на/у столи́кій | на/у столи́кому, столи́кім | на/у столи́ких |
[рідко] |