сторго́вуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | сторго́вуватися, сторго́вуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | сторго́вуймося, сторго́вуймось | |
2 особа | сторго́вуйся, сторго́вуйсь | сторго́вуйтеся, сторго́вуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | сторго́вуватимуся, сторго́вуватимусь | сторго́вуватимемося, сторго́вуватимемось, сторго́вуватимемся |
2 особа | сторго́вуватимешся | сторго́вуватиметеся, сторго́вуватиметесь |
3 особа | сторго́вуватиметься | сторго́вуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | сторго́вуюся, сторго́вуюсь | сторго́вуємося, сторго́вуємось, сторго́вуємся |
2 особа | сторго́вуєшся | сторго́вуєтеся, сторго́вуєтесь |
3 особа | сторго́вується | сторго́вуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
сторго́вуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | сторго́вувався, сторго́вувавсь | сторго́вувалися, сторго́вувались |
жін. р. | сторго́вувалася, сторго́вувалась | |
сер. р. | сторго́вувалося, сторго́вувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
сторго́вувавшись |