| сторожови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сторожови́й | сторожова́ | сторожове́ | сторожові́ |
| родовий | сторожово́го | сторожово́ї | сторожово́го | сторожови́х |
| давальний | сторожово́му | сторожові́й | сторожово́му | сторожови́м |
| знахідний | сторожови́й, сторожово́го | сторожову́ | сторожове́ | сторожові́, сторожови́х |
| орудний | сторожови́м | сторожово́ю | сторожови́м | сторожови́ми |
| місцевий | на/у сторожово́му, сторожові́м | на/у сторожові́й | на/у сторожово́му, сторожові́м | на/у сторожови́х |