сторожови́к – іменник чоловічого роду | ||
(корабель) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | сторожови́к | сторожовики́ |
родовий | сторожовика́ | сторожовикі́в |
давальний | сторожовику́, сторожовико́ві | сторожовика́м |
знахідний | сторожови́к | сторожовики́ |
орудний | сторожовико́м | сторожовика́ми |
місцевий | на/у сторожовику́ | на/у сторожовика́х |
кличний | сторожовику́* | сторожовики́* |