| сторопі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | сторопі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сторопі́ймо | |
| 2 особа | сторопі́й | сторопі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сторопі́ю | сторопі́ємо, сторопі́єм |
| 2 особа | сторопі́єш | сторопі́єте |
| 3 особа | сторопі́є | сторопі́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | сторопі́в | сторопі́ли |
| жін.р. | сторопі́ла | |
| сер.р. | сторопі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| сторопі́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| сторопі́вши | ||