страхолю́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | страхолю́дний | страхолю́дна | страхолю́дне | страхолю́дні |
родовий | страхолю́дного | страхолю́дної | страхолю́дного | страхолю́дних |
давальний | страхолю́дному | страхолю́дній | страхолю́дному | страхолю́дним |
знахідний | страхолю́дний, страхолю́дного | страхолю́дну | страхолю́дне | страхолю́дні, страхолю́дних |
орудний | страхолю́дним | страхолю́дною | страхолю́дним | страхолю́дними |
місцевий | на/у страхолю́дному, страхолю́днім | на/у страхолю́дній | на/у страхолю́дному, страхолю́днім | на/у страхолю́дних |