страхопу́дливий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | страхопу́дливий | страхопу́длива | страхопу́дливе | страхопу́дливі |
родовий | страхопу́дливого | страхопу́дливої | страхопу́дливого | страхопу́дливих |
давальний | страхопу́дливому | страхопу́дливій | страхопу́дливому | страхопу́дливим |
знахідний | страхопу́дливий, страхопу́дливого | страхопу́дливу | страхопу́дливе | страхопу́дливі, страхопу́дливих |
орудний | страхопу́дливим | страхопу́дливою | страхопу́дливим | страхопу́дливими |
місцевий | на/у страхопу́дливому, страхопу́дливім | на/у страхопу́дливій | на/у страхопу́дливому, страхопу́дливім | на/у страхопу́дливих |
[діал.] |