страхопу́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | страхопу́дний | страхопу́дна | страхопу́дне | страхопу́дні |
родовий | страхопу́дного | страхопу́дної | страхопу́дного | страхопу́дних |
давальний | страхопу́дному | страхопу́дній | страхопу́дному | страхопу́дним |
знахідний | страхопу́дний, страхопу́дного | страхопу́дну | страхопу́дне | страхопу́дні, страхопу́дних |
орудний | страхопу́дним | страхопу́дною | страхопу́дним | страхопу́дними |
місцевий | на/у страхопу́дному, страхопу́днім | на/у страхопу́дній | на/у страхопу́дному, страхопу́днім | на/у страхопу́дних |
[діал.] |