страхітли́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | страхітли́вий | страхітли́ва | страхітли́ве | страхітли́ві |
родовий | страхітли́вого | страхітли́вої | страхітли́вого | страхітли́вих |
давальний | страхітли́вому | страхітли́вій | страхітли́вому | страхітли́вим |
знахідний | страхітли́вий, страхітли́вого | страхітли́ву | страхітли́ве | страхітли́ві, страхітли́вих |
орудний | страхітли́вим | страхітли́вою | страхітли́вим | страхітли́вими |
місцевий | на/у страхітли́вому, страхітли́вім | на/у страхітли́вій | на/у страхітли́вому, страхітли́вім | на/у страхітли́вих |