| стриво́жити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | стриво́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | стриво́жмо | |
| 2 особа | стриво́ж | стриво́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | стриво́жу | стриво́жимо, стриво́жим |
| 2 особа | стриво́жиш | стриво́жите |
| 3 особа | стриво́жить | стриво́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | стриво́жив | стриво́жили |
| жін.р. | стриво́жила | |
| сер.р. | стриво́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| стриво́жений | ||
| Безособова форма | ||
| стриво́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| стриво́живши | ||