строга́ч – іменник чоловічого роду | ||
(сувора догана) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | строга́ч | строгачі́ |
родовий | строгача́ | строгачі́в |
давальний | строгачу́, строгаче́ві | строгача́м |
знахідний | строга́ч | строгачі́ |
орудний | строгаче́м | строгача́ми |
місцевий | на/у строгачі́, строгачу́ | на/у строгача́х |
кличний | строга́чу* | строгачі́* |
[розм.] |