сту́гін – іменник чоловічого роду | ||
(тривалий шум, гул, утворений злиттям багатьох одноманітних або різнорідних звуків) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | сту́гін | |
родовий | сту́гону | |
давальний | сту́гону, сту́гонові | |
знахідний | сту́гін | |
орудний | сту́гоном | |
місцевий | на/у сту́гоні | |
кличний | сту́гоне* |