стушо́вуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | стушо́вуватися, стушо́вуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | стушо́вуймося, стушо́вуймось | |
2 особа | стушо́вуйся, стушо́вуйсь | стушо́вуйтеся, стушо́вуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | стушо́вуватимуся, стушо́вуватимусь | стушо́вуватимемося, стушо́вуватимемось, стушо́вуватимемся |
2 особа | стушо́вуватимешся | стушо́вуватиметеся, стушо́вуватиметесь |
3 особа | стушо́вуватиметься | стушо́вуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | стушо́вуюся, стушо́вуюсь | стушо́вуємося, стушо́вуємось, стушо́вуємся |
2 особа | стушо́вуєшся | стушо́вуєтеся, стушо́вуєтесь |
3 особа | стушо́вується | стушо́вуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
стушо́вуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | стушо́вувався, стушо́вувавсь | стушо́вувалися, стушо́вувались |
жін. р. | стушо́вувалася, стушо́вувалась | |
сер. р. | стушо́вувалося, стушо́вувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
стушо́вувавшись |